Якось одного разу натрапила на цікаву публікацію, з якою я абсолютно погоджуюсь. Тому вирішила поділитись з Вами, як правильно розпізнати справжню Вишиванку, яка має мистецьку та енергетичну цінність.
Вишиванкою має право називатись виключно ручна робота, безпосередньо на тканині, з якої потім шиється виріб, а все інше, до Вашого відома – це одяг, прикрашений декоративною машинною чи ручною вишивкою, аплікаціями, вставками тощо… Це просто одяг – декоративний, який найчастіше використовують для сцени, можливо, для щоденного чи одноразового використання, цей одяг красивий, може бути якісним і не дуже, залежно від добросовісності виробника, але цей одяг ніякої мистецької і оберегової Цінності не містить! І це дуже важливо!Вишиванка справжня має жити, а живе вона – коли її носять, тільки тоді вона потужно здійснює свою Місію!
Скарбом і оберегом є тільки роботи майстринь, які вишивають безпосередньо на полотні, рахуючи ниточки тканини, використовуючи тільки натуральну тканину і нитки, оригінальні та автентичні орнаменти, а також професійне виконання технік.
Якщо “хрестик”, то виворіт має бути рівненьким, без вузлів, тільки рівненькі паралельні лінії, бо справжня майстриня ніколи не перевертає тканину на виворіт, колись вірили, що то заглядання в потойбіччя, тільки при шитті прорізних прозорих техніках закріплюють нитку з вивороту.Якщо виворіт не ідеальний, значить майстрині не передано секретів правильного вишивання. І це
часто трапляється тільки з технікою – “хрестик”, коли жінка починала вишивати найпростішу техніку сама, не користуючись порадами досвідчених майстринь. Якщо це гладь, вирізування, лиштва, виколювання, штапівка, мережки, то виворіт майже такий, як і лице, без переходів і переплутувань, орнамент має бути чітко вишитий ниточка до ниточки, рівно і гладенько.
Щодо виконання “хрестика” і чому він виходить не ідеальний, то є проста порада від майстринь. Є три види виконання хрестика – горизонтальний, вертикальний і діагональний, тобто відкривати нижній стібок , відповідно назві виконання і тільки так відповідно закривати. Наприклад, якщо ми накладаємо нижні стежки по діагоналі, то тільки так вертаємось і закриваємо, утворюємо повний хрестик, нитку перетягуємо і виводимо під хрестиками на лицевій стороні, не проколюючи тканину. Переходів професійними майстринями не допускається, ну максимум через 2-3 хрестика і то тільки у виключних випадках, коли інакше не можна.
Дуже надіюсь, що це допоможе Вам при виборі для себе Вишиванки. Я не закликаю купувати тільки ручні, це вибір і усвідомлення кожного, я до того, що треба завжди робити усвідомлений вибір і знати, що купуємо, для чого і щоб Вас не змогли переконати в тому, що то ручна вишивка, коли показують машинну (наприклад, при машинній – хрестик на лице і хрестик – на виворіт, він рідкіший, дірки чіткі, бо машинка б’є тканину і є переходи ниток).
.jpg)
